Уявіть собі надвечір'я. До ночі ще далеченько, але Луна вже чекає, коли люди розійдуться подалі від палацу, на теренах парку стане порожньо. І ось зійдуть перші зорі. І тоді усамітнена, мов Пустельник, лялька, піде на саме найвідкритіше місце, і буде дивитися на небо, вивчаючи кожну цяточку, не пропускаючи жодного шматочку неба. Навіть, такого
(
Read more... )